Свій морозний акорд вже сьогодні зіграє погода.
Ранок ще віддзвенів мов підкови баского коня.
Хоч і січень іще, на весну повертає природа —
Обіцяють відлигу нам ще до завершення дня.

Скоро вдарять в литаври з покрівель холодні краплини,
Й потічки заспівають мелодію ніжну, ясну,
Щоб змогли ми відчути в обіймах зимової днини
Вже оту, хоч примарну, однак невідступну весну.

Розімкнуться лещата, що серце морозом стискають,
І думки візьмуть курс із похмурих у світлі краї.
Ну то й що, що зима? Я в наплічник неспішно збираю
Всі весняні надії і мрії найкращі свої.