Простота без помпи - сестра таланту.
Мінімалізм без натовпу - брат мистецтву.
Вітання кулачками в перчатках - одними очима.
Інаугурація в чорних, білих, блакитних масках - без вуст.
Ютуб зирить на все із простих смартфонів.
Мабуть я. Мабуть ти. Мабуть ті. Мабуть всі.
Уціліли... явлені...живцем...ген-ген.
Церемоніальна сцена Капітолія заповнена.
Тут усі ранги привязані до розташування.
Оркестр наповнює простір акордами.
А навколо майдану чорні тачки з секюріті.
Жодного зіваки, лише корифеї еліти.
Мабуть ви. Мабуть ми. Мабуть він. Мабуть свій.
Уціліли... натхнені...дощем...ген-ген.
Процедура виходу на люди - безлюдна.
Відкриття з настановами і з молитвами.
Гімн Леді Гаги з дифузійними мелізмами.
Протокол присяги чітко озвучений.
Сивий президент радіє опісля присяги.
Мабуть там. Мабуть тут. Мабуть десь. Мабуть всюд.
Уціліли... наречені...на арені...ген-ген.
До сліз торкає рідних доля сто-річного мудреця.
І ні слова про те, що поголені, ще живі та скупі.
Розкрилились душі після віршів поеткині.
Відкрили свої шляхи небеса і всі побачили вирій.
Стиснулося серце. Закрилися очі. Тихе диво.
Мабуть край. Мабуть низ. Мабуть верх. Мабуть вись.
Уціліли...нуждені...в ойкумені... ген-ген.
Проносять штандарти вздовж Капітолію.
Тихо у Білому Домі. Проте порожньо на поляні...
На зеленому газоні немає таблички "не заходити".
У Вашингтоні дерева без листя. Стоять обморожені.
Квадратні хвилі на гальмах лише у фейсбуці та в твітері.
Мабуть вій. Мабуть рій. Мабуть рай. Мабуть грай.
Уціліли...дивертисменти душі...ген-ген.
Відрив мозку. Це ти. Безшабашний шаман.
Злетіла криша. Красава. Полетіла душа.
Небесний кайф ловить на розвороті вітру.
І як це твориться! Перевертає геть всього.
Звідки беруться такі добрі і щирі голоси тут,
які чую у Вашингтоні перед Лінкольнем.
Мабуть зов. Мабуть лов. Мабуть чар. Мабуть жар.
Уціліли...презенти блажених...ген-ген.
Найтонші струни звучать. Пропускають
через себе невидимих метеликів і джмелів.
Не уявляю, як підвис! Не збагну - невагомість.
Чистий звук серця. Легкий подих живих.
Безмежні емоції кохання. Це ти. От. Шаманка!
Мабуть фея. Мабуть шлея. Мабуть рея. Мабуть алея.
Уціліли...фенікси шалених...ген-ген.
Чуйний роман, немов пір'ям пишуть сойки.
Неможливо дочитати. Без сліз плачу над ним.
Я тебе боготворю, думо. Я молюсь за тебе.
Ціле життя подароване щастю в любові.
Золота доля моя. Срібло волі моєї. Я і ти.
|
