укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.02.07
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-462

При каком это было строе? – не помню… Рахимов пел по-узбекски,
кровожадная сальвия украшала центральные площади сёл,
а ещё машина времени работала на асбесте –
и её похожий на джокера робот в какие-то заросли вёл.

Мне казалось, опять воцарится один язык (и наречие),
хоть Библию на тот момент я даже не пролистал.
Было такое блаженство, что луч по асфальтовым трещинам
чеканил стаккато звоночка, фланируя по кустам.

И начинался полёт. Мысленный, но конкретный.
Мягко прощаясь с Вуячичем, Спатару и Воронец,
облако уплывало из приземлённого ретро
к звёздам – и оставляло мелочи в стороне.

Ради такого полёта стоило появиться
на этом свете, щекочущем каждый сорняк на лугу:
ты будто солнечную батарею нёс на мелькающих спицах,
кормя бесконечной энергией пионерскую мелюзгу.

Когда стала разрываться атласная алая тряпка –
едва успевали ухватываться мечтатели за края –
не успев рассмотреть звездолёт и стильно мотором рявкнуть,
потерял кислородные трубы средь прочих игрушек я.

Представьте первую травму личинки Дюймовочкиного эльфа.
Отрезали крылья – подумаешь… А по ходу немеет рука.
Летят себе части тела по космосу – кто прямо, кто вправо, кто влево,
а Булычёв и Арсенов – в бессрочные отпуска.

Благо, никто Окуджаву не вынудил петь по-грузински:
там победила персона. Эти – не победят.
Ладно бы – в числах ошиблась пара геодезистов;
тут племенные глашатаи скомкали линию смены дат.

Не осталось в зарослях сальвии братьев – хотя бы троюродных –
подтвердить, что я не чужой исполкомовскому сорняку.
А там, куда не дошла демаркация, снег размечен каюрами,
поющими о веселье, но шлющими мне тоску.

2021
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні