Опубліковано: 2021.02.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Звук закрытой двери как сигнал о привычной разлуке.
Утро нового дня, и в заботах  куда-то спеши.
Но вечерней порой обласкают меня твои руки,
Ведь от нашей разлуки до встречи всего лишь часы.

Рельсов звонкая трель призывает упорно в дорогу.
Растворяясь в ночи, пролетают вокзалов огни.
Разных встреч, как всегда, ожидаю я много,
Но до главной, с тобой, несомненно, считать буду дни.

Загудел теплоход, и роскошною пенной волною
Понеслась за бортом бесконечной лазурью вода.
Вопреки расстояньям, я жить буду встречей с тобою,
И она состоится, пусть даже минуют года.

Не страшна мне разлука, пускай это день или вечер,
Я всегда буду в сердце любимый твой образ беречь.
Важно то, что за ней непременно последует встреча,
Ведь разлука — всего лишь прелюдия будущих встреч...

2021
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/52383/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG