укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.03.25
Роздрукувати твір

Варел Лозовий

***

Все безжально зжере невблаганний туман забуття,
хоч всерись від натуги в палкім намаганні згадати.
Старий, добрий маразм на околиці пізній життя,
ретроградний склероз й прогресивний
Альцгеймер навалять боброві загати.

Не відчиняться ніц закодовані файли старі,
на волоській шкарлупі півкуль
полишивши порожні іконки.
Як тя звати, мала? Ізабелла, Жізель чи Марі?
Пам’ятаєш,  як хапнули разом ми куш
у спокусі великими ставками конки.

Все поглине пітьма, перетруть на компост хробаки!
Заяложений досвід банальний нікчеми.
Нерозчинена поки що крапля людської ріки,
що навчилась лише в штовханині метро бути чемним.

Всі ці спогади варті сухого лайна на газонах псяюх,
запобіжників, дертих дешевим коханням на клапті.
В одиночках альвеол запертий самотньо потомлений дух,
що зі свистом й шипінням надвір виборсається раптом.

Та нарешті, коли галасливі прийдешні думки
покидають кулястий ангар мізкового обійстя,
залишаючи літер готичних уламки колючі й ламкі,
заспокойся, сердешний, і більше нічого не бійся!

Все щасливо зжере благодайний туман забуття,
не полишить й знаку непозбувній,
дошкульній, як скапка у пучці, бентезі.
Викидай на смердючий смітник
дерте часом й простором взуття,
поки ти ще живий,
безперервним зварйований
думанням крейзі.
Поки ти ще смієшся,
весною зварйований крейзі!

2021
© Варел Лозовий
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні