Опубліковано: 2021.11.27
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

когда-то я приехала в Москву и пошла в дом-музей Булгакова там проходил вечер памяти поэта
в общем такое у меня было чувство все настоящие поэты мертвы а я вообще никто
конечно была сетевая поэзия но ее никто не воспринимал всерьез нужно было чтобы тебя признали в реале
в идеале - чтобы кто-то издал твою книгу в солидном издательстве
а меня только что и напечатали в новосибирском альманахе "Изба-читальня"
ну мне это было интересно конечно где мы а где Новосибирск
поэтому мне смешно становится когда говорят что я ничего не добилась
я воспринимала это как игру как путешествие для собственного развития а если воспринимать так я выросла на двести процентов
вспомню себя когда-то перепуганную девочку которая решила что должна стать поэтом просто потому что что-то там рифмовала в пятнадцать лет ну это ведь смешно становиться поэтом после
а я не сдавалась росла не знаю куда не знаю безумие это или упрямство
ладно сочтем безумием учитывая что я не считала этот мир настоящим
а если всё это плод нашего сознания то почему бы нет

2021
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53271/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG