Опубліковано: 2021.12.03
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Владимир Белозерский

в никуда

Окликнешь - тихо. Как будто вышла
к подруге, или - там - на работу...
Уже не больно. Лишь только в нише
в стеклянной рамке она на фото.

Неслышно дышит беспечный ветер,
он заблудился в прозрачной шторе.
А тихий голос - её ли это? -
дыханью ветра ритмично вторит.

Порхает солнце по белым стенам,
касаясь тёплым лучом распятья.
Уже не больно, лишь в каждой тени,
мелькнувшей мельком, ты видишь платье.

2021
Мюнхен
© Владимир Белозерский
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53298/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG