***1***

Мрячить ніч
на вінницьких
кривих вівтарях.
Хита мій ціп в пітьмі.
Закляклий дикий двір.
Сам співак-вівчар Гнат Крижак
рибалить на річці.

Шапки. Шарфи. Пальта. 
Міха. Шкірянки.
Міський базар в масках.
Гірка правда.
Всипана свіязь.
Ламані мари на дахах.
Валить сніжна манна.

Аж пирха Ядвіга.
Тиця, шарахка, кида,
біжить,  тарахка.
Мжичить на трасі крихкий сніг.
Сміх рибаків на білих витічках.

Справді, білі килими
галявин в парках.
Ач, на ламаній башті
втілився накат авт.

Засвистіла напіслязавтра, -
в кайфі зима.
Завищала під гаплик
снівниця з дрижаками.

На всіх парах здійнялася
жінка з лікарні.
Мала на зріст завіялася 
в ділах, ач,  така хвижа,
навіть  взадки підганя.
На цямрі грізна мара-
вітія з битви чарів.

Засапалася шкірка
на трасі і на склі авт.
Біла сніжниця зашарпалась
на заділах дивака.
Щастить нашій казні
на хамсі Приськи.

    ***2***

Камрат їхав та зачипився за запаси в ямах.
А він з місця хвацький на сильних вітрах,
задля зими зірвав загадки та звичаї вірних.
Згадав, як на станції з Вінниці зітхав викид.

На сірих краях башт світлі вікна квартир.
Скрізь барвисті завіси на шибках - пінка,
 видна рабатка і мляві сиві цвіти в чарах.
 А ти зрідка так заздриш біді. Хіба! Закипів.

 Бач, вільний танкіст, а в кривавих валянках.
Виття. Надрізані шпарини від світла ліхтарів
між храмів і кам'яниць. Ач, віжка там кряка.
Кахка на вітрилах, гримасніча квартирант.

Запальні шрами зарази після приті ірчанки,
привабки, завидки парижанки з цікавих вистав.
Такі страшні фантазії  завійниці в масці.
Із ними виник вправний, інтимний гарник.

На вигляд інтриган, він хижий загарбник.
Замирливі хвилі пам'яті-задрипанки,
задири Тамари, яка замість трійки заділів,
віддала всі сили під двійку  хаків - і вбила.

Написана на стінах для міцних забіяк
грізна втіха  тріщить від щастя. Така вдача.
Ач, власні завидки задрипаних затійників.

Від заядлих і шрами життя ясні на лиці,
А ціни кида, з вайсманськими штрихами,
піднялися на ніяких вітрилах в два рази.

Накликали гамір кидал на радість базарам.
Гляди, які пристрасні справи завійниці-зими.
Закликали фінальні кинджали на авралі.

Білий аванс на війні - затримали, - їх звичай.
Закричали!А всі привізні авта на кам'яниці,
як різані, каліки наїзділись. Збавили прить.

А як підняли вісім синів завал заввишки.
Навіть спричинили спідні тіні рівчаків
навглибшки гаманців із підштаників.