Опубліковано: 2007.04.25
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Олена Раскіна

Родина



Как ритм, которому причастен,
Лишь потому, что им рожден,
Она врывается в твой сон
И ждет, и требует участья.

Ей невозможно отказать,
Как собственному отраженью, -
Ты, словно Гамлет перед тенью,
Пред ней не в силах устоять.

Одежды отчие тесны,
И пересчитаны заплаты,
Но сладким таинством утраты
Мы от рождения пьяны.

Родство не добродило в нас,
Не воплотилось, не созрело,
Как контур храма, встроен в тело
Его таинственный каркас.

Мы ждем признаний и намеков,
Мы родословной смущены,
Душа, как в прожитые сны,
В свои вживается истоки.

Мой дух бессонница томит,
Пора беседовать с тенями, -
Родство не выстрадано нами,
Оно нам только предстоит.

2007
© Олена Раскіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/5334/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG