укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.12.18
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Сага-й-дачні заграви

Зима ніяка. Зайва. Варязька спрага.
Гарячі станції край міста. Чвари і чари.
На захід вирвалася хмільна блакить.
Звива лиха акація марні завіти віків.
Біжить від тьми відьм та зітха від ласки.
А на схід - тяжка стражда яничарів.
Зайнялась палка Азія жахів на шабашах.
Запалала лиха балка в загравах війни.

І ти скажи, як звідси відвилітати їй, -  в красі,
на щастя зради вікінгів? Марна тиша спала.
Вранці цікавишся, як заяснів вітрами
трамвай бажань. Запрівся, злякався.
Найгідніша сагайдачна заграва цих днів.
Аж заніміла криця. Аж притисла біль.
Заслаб в Карпатах. Навіть жили зірвав.
Змиршавіла власна пристрасть. Забігалась.

Крихітна книга шляхів для стягів країни.
Риплять відважні базари і ридають раби.
Захиталася тачка-гарба, врізалася в сталь.
Як завжди, набита рибалками. Причал риби.
Аж закляття від бригад шкварчить на кризі.
Як птицям-гракам підзалітати на північ?
Я сам вірив  цим бандам. А зараз, ні!
Замріла річка між гаїв! Кричать граки.
І звідтіля - міцна сила. Батий на крилах.

Навіть мій мідний дзвін захитався від жаги.
Навбач зірвався на парастасі дифірамбів.
Застрімився в насліддях завзятих.
На вітрилах згаса білява мжичка.
Яка ж ця кара, - надмірна мста злиднів, -
знялась примха найважчих вдач, -
закривавила гідних під вдячний плач.

Пригасли стіни міста для зрячих страмів.
А чи ти втілившись в надію  жити, радий?
Наснага висміяла мій гріх у святих запахах.
Іскрить на ніжних вітрах між кварталів Вінниці.
Після снігів спить Вінниця, блищать дівчата.
За ними галас відміча в казках сліди.
Катів винарня. Набряклий білий цвинтар.
Як на пільгах, в іриях мій шлях правди:
Харків-Київ-Вінниця-Львів-Краків-Варшава.


Загаявся, всі кричать під литаври маршів.
 Зірвались, аби їх знали, кричать кажани.
Зібрались в припадках бабці на майдані.
На схід біжать дядьки, на цілий місяць.
На захід - здригання хвилинами заграви.
На північ - яра хвала дальнім млинам.
Нива. Жива злива. Плинь асів. Синя тінь.

Щасливі ясні парки. Найкращі арки в тиші.
Заквітчані нинішні палаци. Залляті фарби.
На всіх напались якісь там тайні брати.
Глядить Марина на дах, на паркан, на сад.
Там віддалік бачить Тараса з малятами.
Вмить зника братва. Якраз силачі встали.
Ага, їм клятий час спізнавати світлі світи.

Ти бачиш кам'янистий  Харків на крилах.
Київ піднісся. Залізні машини накрив дим.
Зима в Лаврі. Іскряться ліхтарі авт, як зірки.
А далі здриги білих пластів в снігах.
Нічна праця на всіх димарах на дахах.
Вільні сичі. Владарам втіха і блаж.
Скрізь птахи. Заливчасті змії іскряться.
 Багряні крила в життя. Впав запах війни.
На цілі пласти дахів - зграї - і ватажків скрізь.

Сива мати, як німа дзвіниця. Смілива їх вись.
Як завжди між дівчатками  в чаті відрада.
Вигадливі малята на  швидких санчатах.
Вічна праця,-  а в залах живий сміх рабів.
Квилить залізний цар. Над ним схилились.
Криваві дні. Навіть жадні зашквари влади.
Най шкандиба звідси. А ми - сильні самі.

А чи ти написав вірші для Павла Галагана?
Життя - з всіма втіхами та примхами. Казка.
Підійма такі старі криваві жатви братів.
Вирізав на камні філігранні різьбар, а
на дарах, на скрипіллях висячих ліхтарів
для жалібних храмів вирізав
тисячі привидів пітьми, ганьби, зради,
Бринить базар. Річ за річ. Загриз заздрість.
Зірвався,  закричав. Який бідний Івасик.
Минали часи. Пригасали дні. Зникали віки.

2021
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні