укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.09.15
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-578

Родовую, блин, мою ветвь
облагали уже сто фетв,
но понятие «пустой звук»
сохранило редких злюк.

Кого ни вспомню из заставших мой пупок,
его натягивали в свой удобный бок.
Не то любил, не тем дышал – а кто решал?
Специалист по неудобным малышам?
В трамвай садился – даже где-то на Рембазе –
клыки стучали: потопил бы, как котят,
всех недовольных только мне понятной вязью
перемещений, превратившихся в обряд.

А теперь вдруг важен стал род.
Дед один – пингвин, другой – дронт…
Что оно гробовщикам даст –
сам спроси у хамских каст.

Всё унесли с собой в могилу шулера,
оставив мне полголовешки от костра.
А был и дом в калифорнийском уголке,
и жирный гусь в ещё не дрогнувшей руке.
Не угодил тем, что аж прыгал, угождая
их воспитательных методик рычагу,
когда один умелый взмах мечом джедая
по умолчанию держался начеку.

Вот опять через весь стих – жёлчь
кожных, сальных и мясных толщ.
Как ни сцеживай лучи в свет –
гонор весь при старшинстве.

А мама до сих пор овечью память чтит
о тех, кто портил мне досуг и аппетит
высказыванием: здоровый, мол, бугай,
а смотрит мультики про куклу и трамвай.
Благодаря тем куклам жив ещё Курилка
в лице стихов – и дело вовсе не в гран-при,
а в свежем авторстве воздушного подкрылка
запечатлённой полароидом зари.

Уплетайте дальше свой плов.
У меня печатных нет слов.
Если ярких не нашлось лиц, –
чтите фолк, сосите шприц…
По стихам теперь, как Бог даст,
буду, может быть, не столь част,
но – как в суслах дорогих вин,
чтоб ни яда, ни слабин.

2022
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні