укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.11.03
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-587

                                            П. Б.

Я по-прежнему бреду твоей тропой –
не вот этой, что сейчас, а той, в черешнях.
Мимо скверов и муралов обгоревших,
сквозь осинники, залезшие в запой.

Продолжается тобой открытый бал,
не встревая в политические вьюги.
От твоей последней мирной интервьюхи
рёвом нижняя заходится губа.

Всё настолько попадало в резонанс
панорам моих рассвета розовее –
и тебя тогда никто не разуверил
в убеждениях масонского звена.

Доказательств пруд пруди, что не мои
луноходы невзначай тропу сменили.
Ищут, глупые, тебя на прежней ниве,
да цепляют лишь засохшие репьи.

Уверяют – аж срывают голоса –
начитавшиеся местной прессы люди,
что не ты прошёл в смешном пятнистом худи
восемь лет назад по выкосам овса.

Вот – в него я тычу харю сквозь осот
исцарапанными конскими ноздрями –
знатно ржут в ответ бояре и дворяне,
свой домашний перекрикивая скот.

Пролетает Чебурашкой над Москвой
дерзкий план задать лещей программе школьной –
ибо вон раскукарекалось под шконкой
запрещённых устремлений удальство.

Осознает голубь мира, что он курд
или немец с напылением хорвата –
постулат, что понимался туговато,
не впадёт уже небось в такой абсурд.

Я включу твои архивы – и реву
от былого попадания в десятку.
А на тропке – нет, не ты забыл перчатку.
Это просто мой зрачок трещит по шву.

2022
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні