укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.12.11
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-591

Сад – уже не сад, а откровенный лес:
дохлому ежу последний антистресс.
Яблони – бурьян, морели – частокол.
Не хватает только гнёзд гигантских пчёл.

Но зато обжить укромную нору
мне не помешает самка кенгуру,
прилетев сюда на чём-то голубом
проверять делирий мой и расслабон.

Можно проползти к ежатам сквозь дренаж,
плюнув на понты и множество поклаж,
брёвнышком залечь на зелени воды
там, в артезианском слое слободы.

Хвоя и компост во благо волшебства.
Пару вёрст багна, а дальше – синева.
Крылышки… неужто? Я-то думал, их
сгрызла капитанша общества зайчих.

Умиротворись, бунтарь: всё хорошо.
Вымерзнет орляк, созреет мэрцишор –
встретишь братана на облачной овце,
и уймётся боль в отсиженном крестце.

Волосы его – настурциевый блик,
а возможно – охра, яшма, базилик:
в мире совершенном это – как носки.
Лишь душа – константа кожаной кишки.

В обновлённом небе пышных одеял
будет, сколько земский бес не представлял:
крапинка, ромашка, сплотка эвольвент –
ни с кого проект и никому ответ.

Сад – он для повес. А лес – он для жрецов.
Розы – это дым. Овраги – это зов.
Хватит грызть словарь за корку сухаря:
мне ещё рождаться, смерть животворя.

2022
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні