укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2023.02.14
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-603

Коляну Арестову

Подмечено как есть: взял крылья – и понёс.
Болота, города; дожди, жара, мороз –
не бросишь ведь среди ларьков с дешёвой жрачкой,
где взад-вперёд броди – и брюки не испачкай.

Конечно, тяжело. Всё ж помнится небось:
полёт над ивняком, чужие жезл и гвоздь,
километровый пас в небесном волейболе
и истинный братан, что баобабы полет.

Что я устану жить – не думал, вот те зуб!
А вон уже мечту на кладбище везут.
Стихи – ну что сказать… Включился генератор,
бери да тренируй иммунитет к утратам.

Почёт пусть сами жрут, коль скоро старики.
Моя дорога ждёт, задав мне ритм строки.
Пустеет по чуть-чуть, но то уже мазочки
сермяжных корректив по памяткам от зодчих.

Испанский стыд ветров… А крылья-то мои!
Ну, крови, если что, два литра отдои,
реальность новых стен знакомого спортзала,
в которую вчера мечта с башкой влезала.

Всё корчусь, всё пишу. Да, голос грубоват,
но если не писать – свернёт дорога в ад.
Пускай профессорам претит разброс глаголов –
в орлиной чешуе король уже не голый.

В приметном с две блохи компьютерном столе
лежит всё, что могло при реющем крыле
увидеть белый свет со сцен литературных,
из тысяч уст землян пургой летя до тундры.

Что столик тот – лишь сон больного моряка,
предполагал на днях мой рыхлый миокард,
хотя для тех, кому такое – не шлагбаум,
по-прежнему мечта и песня правят балом.

2023
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні