Опубліковано: 2023.04.01
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

***

Несли мы как дар от весны до весны
тот веткий завет, что не будет войны.

Росли и старели — ну что же, пора.
И мыли оконные рамы с утра.

Цвели незабудки; и скудный асфальт
крутил каруселью птиц праздничный грай.

Никто не заметил (так было допрежь)
крушения наших всемерных надежд.

...Дома были яркими этой весной —
сирень расписала их пастой зубной.

2023
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/54470/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG