укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2023.05.26
Роздрукувати твір

Андрій Теплов

Урок воспитания...

УРОК ВОСПИТАНИЯ

Из давнего прошлого случай всплывает:
Дождь. Город. Дорога...как будто вчера.
Он душу мою по сей день вынимает
и греться кладёт у святого костра...

В набитой маршрутке народ разномастный...
и я примостился в углу у стекла -
напротив мальчонка, с суровой мамашей,
крутился-вертелся, совсем, как юла.
Маманя терпела, в окошко глядела,
но всё-таки вскоре  её прорвало:
забыв о приличиях, вслух зашипела -
да так, что аж зубы от злобы свело.
Опустим подробности. Грязь была жуткой.
Итожа, врубила: "Ты просто НИКТО!"
Ребёнок притих. Покачнулась маршрутка.
По мне же - как будто прошёлся каток.
Дрожало пространство, обида струилась -
я встал и готов был затеять скандал...
И раненой птичкой догадка забилась:
она ведь УБИЛА ЕГО НАПОВАЛ!!!
А люди сидели, читали, дремали...
один лишь парнишка, возможно, студент,
к мальцу подойдя и колеблясь едва ли,
с улыбкой вручил ему пару конфет.
И тот без раздумий, обид и сомнений
гостинцы - в ладонь своей мамы вложил...
Она обомлела... сквозь сотни видений
сынишка предел благородства явил.
В смятении чувств обнялись, вжались, слились...
Студент уж давно в мир шумящий сошёл.
Из глаз моих слёзы бесшумно катились -
я понял, что смысл бесценный обрёл...

И в дождь выходя на чужой остановке,
я мельком коснулся ребячьей руки...
В душевном порыве остались осколки.
Эх, мальчик... как мы от тебя далеки...

25.05.2023

(по мотивам рассказа Семёна Винокура "Я навсегда запомнил этот урок")

2023
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні