укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2023.07.27
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Війниця

Звідколи верещать
табунами "шахіди",
щоночі кричать:
рятуйте!!! Трепеліди.

Нещадна зі щамб'ям,
лиха юлить,
тремтючи,  лопотючи
гвинтами та дрювелями.

Оце костуряка!
Заціпенилася!
Якась жікчема,
зацірчала поночі,
ач, нишпорить понікуди.

Влучила прямо в костел,
у німого цісаря.
Щаркають коловертю
дронів, як комариця.

Коломайка курявою
летить на колясочку.
Звідкілясь вискнула
кошлата під ворону.

Колюча корпушня довкола
лярпотить і льоцає литво.
Лиходення війниці з орками
лихоманить Україну.

Звихрена зірка
підвиснула на тремпелі.
Звідкись колотун
чатує над пончо котеджу.

Кострубату звіздицю
запаляють на сході.
Звично брязкає
ґвалтом моя котельня.

Звисаюча ватра
на колодяччях у лісі.
Поніячились наші
блазнюки в е-каунтах.

Звідціль трепанована
земля по екватору
тріщить до кривих
ціпуньок-коловоротів.

А звідтіля - трепілка
з тельбухами цінькає,
А звідусюд - трепан
цвіркотить та еркає.

А звідусіль єралаш
перунів з тренчиками.
А звідутіль розбиті міста,
злюдніли з'єрепенені села.

Кульпіти ракет.
Коломазі по лінії фронту.
Звідта кусман з колобка
димуряк на Щасницях.

Вкуталася в юпчину
після звитяг курявиця.
Ляскає вогнем сухі
шпилі стовбурів.

Проте час виляє звисаючими
вимальовками сонця.
А не вилягли дуби,
сосни, тополі,
хоча підметені вітром.

Ватага вовтузиться
з коліщатками гармати.
З ноутбуком війнув
поюдитися сокіл.

Двоголовий орел
в капчурах у пилюці
шмигає ціллю.
Каркає крук - за гадюкою, 
шаткують ріллю.

Цей орк звіявся тварюкою,
падлюкою, звірюкою.
Війник-защук заліг
поміж каменюк і смердить.

Розпука дощів -
війко мулить 
очі багнюкою.

2023
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні