укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2024.02.13
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Хрест і меч

Серж, давай бадьоріше і ще лютіше грай.
Леліє - крихітне серце рідного степу.
 Згодом хмільні верби розірве Лель.
І втворе фейк піснею з герців в Одесі.

І не зізвеш знавісніле божевілля у Вінниці.
І знидіє Полель поміж веж, звиродніє
вільними стихіями в лютому Херсоні.
Обімліє. Побіліє. Заніміє скажений Дніпро.

Міцніє склеп і німіє від жертв Житомир.
Непокірний шлейф війни все пломеніє.
І все жалюгідне у затишку пошаленіє.
І все чародійне - тепер не розповісте мені
про найінтимніший онімілий КРИВИЙ РІГ.

Жиріє овдовілий запорізький жрець,
два роки хворіє сороміцьким перевтіленням
перемог своєї Вікторії.
Найсвітліший тесть-олімпієць у френчі.

 Сивіє від підозри та бойової іронії.
 Потіє надвечір тіло моє у Венеції. Половіє
нервами зриває емоційний імунітет Вінниці.
Гріє їм тендітне чільне місце
під вінцем претензійний Львів.

А од чи зрадіє і чи розітне,
 підозріло трісне ржавеє серце  у добродіях.
Лагідніє Південний Буг, блаженно голубіє.
Поріже вмент плески. Розіб'є сейф. Захиріє.
Вміє навісніти  південь смерчем.

Це ж зачерствілий треш природи України
відвертих схем анонімів чорної зими.
Перевірте, містере бізнесе, найлютіший рай,
бо вже цвіте свіженькими вістями-страхами.

Кліпне деінде світло діджеєве. І заподіє
Діє сліпе і сіє ідеї і зводить їх нанівець
Зріє клен спертий до скель Тетерева.
Це п'янеє життя не позвеш на гей, насмерть.

Потім зімліє і вспіє згоріти рідний клен,
аж поки  потім не змарніє щем у цій війні.
Тліє болісно, - а чи ти ще ждеш вічне?

2024
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні