укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44608, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2024.02.21
Роздрукувати твір

Андрій Теплов

выбросить ёлку...

Выбросить ёлку - нехитрое дело:
кинул с балкона, и вниз полетела...
Веня же лёгких путей не искал -
строго по лестнице ёлку спускал.
Ну, а затем прибирал всё, как надо, -
и на душе был покой и отрада.
Как-то раз в жизни с балкона швырнул:
случай всю жизнь его перевернул...

Вечер. Канун старонового года.
Пятый этаж. Расшумелась природа.
Венину ёлку тогда, как назло,
ветром на нижний балкон занесло.
Мигом - к соседу... В ответ: "Не вопрос!"
Толя-сосед не любил вешать нос -
тапки надев, он с размаху в сугроб
древо усохшее бросил, как смог...
Только и тут провидение снова
ель чудом вынесло к новому крову.
В чьём-то балконе в соседнем подъезде -
благополучно нашла себе место.

Что ж тут поделать?.. Хоть грех, но и смех -
Толик с улыбкой налил за "успех".
ЗА слово слово - и вечер спустился...
Веня у Толи прилично напился.
Вроде бы, тихий и мирный был житель,
и совершенно не алколюбитель...
ЛИшку он принял на слабую грудь -
верно решил всё же ёлку вернуть:
пулей метнулся в ближайший парадный,
в дверь позвонил - налегке и отрадно...

Дверь приоткрыв, полусонная Галя
вмиг оценила: мужчинка - что надо!..
И заявила с порога и чётко:
"Коль не окажется здесь Ваша ёлка, -
может мадам, не дай Бог, огорчиться -
вот уж тогда Вам придётся жениться."
"Да не вопрос!" - отпарировал Веня.
Вновь над судьбой пронеслось провиденье...
Ёлки и быть не могло на балконе,
так как давненько он был застеклённым...

Веня и Галя с тех пор неразлучны -
свёл их нелепый, казалось бы, случай.
Галя с улыбкой его вспоминает,
Веня лишь молча и грустно кивает...

21.02.2024


2024
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні