Опубліковано: 2024.07.02
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

О. С.

серце моє ти не знаєш що значить життя ти вигадуєш обриси слів щось так схоже мов тіні в печері
серце моє ми були тут закохані ми не могли ці грати зламати щоб доторк не був мов удар струму у скроню
скоро полагодять все і все це невимовно сумне все це вигадане щоб тобі було легше дивитись на світ неможливий
серце моє я не знаю навіщо пишу розповісти що мені шкода ні не шкода жодної миті
дивно так я могла стояти на колінах цілувати руки а тепер мені все одно
дивно так життя з'єднало нас тепер ніщо не має жодного значення
ніщо не може мати жодного значення
серце моє ми залишимось тут і свавілля нам вигадки личить
так це свавілля життя неможливої вигадки личить
мов би нас вирізали силуетами з одного паперу
на малюнку який тепер висить на стіні

2024
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55492/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG