Опубліковано: 2024.07.15
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

веселка пам’яті зібрала нас  сюди ти кажеш ні зажди ти кажеш ні назавжди
весь цей колишній світ весь цей всесвітній струм історія спокути
маленьке біле тло маленька чорна сукня
завдовжки як мармур заввишки як життя
без нас тут все було так все було колись ми білий світ  тісний тут міряли собою
за міркою було нам видно був цей світ завжди не до життя а так незнаний всесвіт
просторий та простий ось ти не йдеш сюди тому що лячно ми все вигадали потім
історія має повторитися як фарс але як ми здогадаємось що цього разу це фарс а не трагедія
як ми маємо здогадатись ось тобі на згадку листи ненаписані ми все писали колись як нестримне бажання забути
ми все це писали колись як цей всесвіт що вигадав нас розповів де історія буде
ось морозиво скільки його ти хотіла собі для життя неможливе морозиво стерти
трагедія має повторитися як фарс або ні

2024
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55526/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG