укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2024.08.16
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

Авторський переклад з російської

* * *

Нахмурені хмари, як думи гнітючі,
Погрозливо лихом висять неминучим…
І блиснуло небо оленячим рогом,
Та серце миттєво забило тривогу…
Громів барабани зіграли страждання…
І все заніміло в задусі вагання…
А сон підповзає, зневаживши хист…
Тут крапля черкнула сполоханий лист…
І знову все стихло у затишній тіні
Беззвучно тремтячого заціпеніння,
Що тисне;  сховатись не можна нікуди.
Хай що-небудь буде; хай буде, що буде.
Тут сонце прорвало нахмурені хмари
Й горлає про щастя любові пожару;
Раптово повітря наповнила звоном
Сіяюча злива, що пахне озоном,
Що свіжість принесла і легкість долання,
Як рішення після туги і вагання.

----------------------------------------------------------

* * *

Тяжёлые тучи, как мрачные мысли,
Мятежной грозой надо мною повисли...
И молния взмахом оленьего рога
Мне сердце пронзила мгновенной тревогой...
Громов барабаны сыграли страданье...
И замерло всё в духоте ожиданья...
А сон подползает коварно-змеист...
Вдруг – капля задела испуганный лист...
И снова всё стихло, накрытое тенью
Беззвучно дрожащего оцепененья,
Что давит немыслимой тяжестью буден.  
Пусть что-нибудь будет; пусть будет, что будет.
Вдруг солнце прорвало угрюмые тучи,
Горланя о счастьи любви неминучей;
А воздух наполнил и шумом, и звоном
Сверкающий ливень, пропахший озоном;
Принесший и свежесть, и лёгкость стремленья,
Как ясное после раздумий решенье.

2024
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні