Опубліковано: 2024.08.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вoлoдимир Роберта

***

Авторський переклад з російської

* * *

Де вічну гру веде з пісками
Невірна хвиля бунтівна,
Лежить сумний великий камінь,
Усього звідавши сповна.

Лежить і заздрить скель вершинам;
У думах невеселих стих.
А море безупинно хлине –
Потоки котить сліз своїх.

Та вічну гру веде з пісками.
То мляве, то стає шпарким…
Лежить сумний великий камінь
На серці-крихітці моїм.

--------------------------------------------------

* * *

Где вечную игру с песками
Ведёт неверная волна,
Лежит большой и грустный камень,
Всего изведавший сполна.

Лежит, завидуя вершинам
Высоких гор. И горд, и тих...
А море по его морщинам
Потоки катит слёз своих...

Но всё ведёт игру с песками.
То вял, то страстен волн подъём...
Лежит большой и грустный камень
На сердце крохотном моём.


2024
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55615/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG