укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44608, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2024.08.26
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Божевільний

Божевільний Ілько сів  за піаніно.
Розкішні сопілки тремтять в просіці.
Матінко, навіщось сніг з вітром
зійшов на лебідку. Невже? Завагітніла.
Позолотіло тіло Марічки на сонці.
Досвітком вампір  не вернувся в уяву.
Ти довкіл криївок,  йому вже влетіло,
Давай,  забіжімо, в укриття,
ластівко-гульвісо. Спритніше кішки.
Злетілись лелеки на Змієві вали.
Забагріло наліво. Осліпло небом.
Загорілось по дорозі, засмерділо,
тріском забриніло, захрустіли двері.
Рвійні кінцівки зняли лахміття,
перегуділо все тіло зниділої
перебубоніло з середини, заволіло втіхи.
І тут оскаженілій дідько влетів.
Благовірна моя, жива Лебідко,
ніжно обійми моє вигоріле тіло.
Затремтіло твоє крило, засвербіло...
Запах надмірний. Осатанілий буркотить.
А ти за військом пішов до сутінок,
посеред дібров, неначе згорів німбом.
За сірим вікном стихією полізло літо.
Тепер сліпе місто світлом підло кліпає.
Відходить ідол з цвітом до  діжок.
Це ти - підпільний пілігрим.
Радієш психом. Відмазаний Господом.
Біжімо, біжімо. На лігво звірів за хлівом.
Бринить  одвірком  голос  співом.
Тихіше.  Ніжніше. Навісніє нагріте тіло.
Пахне риба з срібним хлібом та пивом.
Захрипіли трембіти, затремтіли невтішні.
Грішне крісло з весільним ліжком.
Угледів небо повне дірок всесвітів-зірок.
Витріщився в очі, здурів без вагітної,
вийшов з комори без спітнілої княжівни.
Миколо. Пильнуй Марко,
річку Вовчу. Лізуть.
Чолові потоки.
Поночі поволік
 під воріть у комору.
Бадьорі осокори
 мурмотять
на узвозі
на блокпості.
Молоді вартові.
В утробі лісів - сови,
 фанати відвертості,
монстри-соколи
в спромозі  -  на все,
І прикриють кордон.
Міцні прикордонники
молодці - коли втішені.
Натомість у волі стрімкий
є вихід на демонію.
Суворі Хутори. Поточні
суховійні сороми страми.
Апріорі спокушують сьомий страх.
Сурові роздратовані хроніки.
Неспокій добродіїв
живої дітвори в утробі
на підводі. Шилохвості
 позови христові, оце так очі
 підлості на підйомі.
Швидко поцокотів дід до комори.
Добродії сьодні на видноті потворні.
Окрім нової бегонії, аж обомлів,
виволік агонії на височінь гідності.
Задриготіли гіркі коси вдови,
Повисла сорочка на гілці в діброві.
Невідворотні сльози вдови на долоні.
Жертовник вождів коло криївки,
гоїть скроні бездонні молодої.
Гомін ловлі волі. А скільки любові!
Віщі ігри - непосидючі і гомони
клекотять в мінорі її спокуси.
Зночі обстріл зомбі. А в тім
По дорозі до неї загинув кінь.
Опірнувся довкіл дощів.  Тобіш.
Змокрів комік на її колоді.
Зомлів кволий на її животі.
Корчі в ночі. Хана степняку.
 Зойки від злості орків.
І пішли  полки мощів-ізгоїв
захропіли на териконі
в квіточках полину.
Колотить польові обертони
монотонної віри вартової.
Дзвоніть аватарці або по МОСІ.
Пробубонів княжич
 жагучі щирості на цвинтарі.
Втрати  війни  з ордою - у флорі,  
а на  похороні невтішеної Явдохи
плачуть лише вдови і сироти.

Навряд цей хіт-естакад 
з кавалькадами кабів
додасть ще стрічку естради
 з гайда-парадами по Донбасу.
А хіба після втрати цієї  автостради,
роздати братам заряд.
так отож, якщо брати і підривати мости
суперснарядами, то втрати,
а ще додасть
три гармати вертограду,
а якщо ще донатити,
хоча, постріляти можуть і на Карпати.
Узяти твій цех з зоосадом. Усе підірвали!
У ньому жили солдати, щоб врятуватися,
А ти з гріхопадами та з психопатами хотів спікеріади.
На  перезаряд агітбригади поїде  Гориглядів.
Зайшли з казнокрадами
 з Верхоглядів,
за реб-баштами.
Ось-де, а тут можна взяти
 з фанфорадами
на ескаладі,
і тут же повиступати
з буфонадами мотобригад
прямо на хлібоскладі. Так там є ППО?
ПІд градопадами із сторчНАглядами з башт.
Раптом з водоспаду на каменепади
 упав підснаряд і вибухнув. Без втрат.
Сьогодні міськрада зібралась в саду, 
під виноградом, - таки, каскад водойм
будуть будувати на кошти донатів.
Узаді іду з параду героїв,  і тут назустріч,
 мій менший брат, з наядами
та тирадами іде з інтербригадою "Африка".
Повний відпад - марш блазнів з шарадами.
На плац-рокаді було три нацнаради
 з кругооглядів  окупантів на висоті.
У палісаді поміж огради свої шовкопряди,
Огидний смрад з коконопрядами облради.
А там, мій дядько з дівчатами-депутатами,
ну, як на леваді,  з серенадами при свідчадах,
Ждуни заграли ламбаду. Ждуть зашквару.
Так, це він, це не він -  у жінраді -
А хто керує по відеопараду.
Я вже бачу, - тут не встоять дерев колонади.
На окружній - дивоогляди, все підривають.
Підрив балюстради з блокадами напрямків.
Упав щит з шоколадним нарядом
домашніх чад.
Шайка урків іде 
з профради на оргнараду.
Повна бригада зайд
 засідає на політраді з гостями.
і тут  прилітає до буйних гадів.
Хана!!! Спаси Господи! Три вибухи.
Вибухи кабів. Заклали міни. Заклали
в барикаду - це ті, принадні дівчата.
Невлад завалені завали, це - до зорепаду.
Гряда аркад та тріади плеяд лежать,
повисла над лядами Субару.
Ай,  це мармеладні солдати влаштували
 бал-маскаради на автостраді.



2024
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні