укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44608, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2024.09.23
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Дідько

ого нічого собі оборот
ні світ ні зоря триклятуща
веремія закрутила колотнечу
усюдисущій розбій живо-жерущий
посіяні спаплюжені кістки по Дону
кощавим губієм живих степів
вуйко вичикує геростратову силу
грім малює грейцаря в уяві
печуться раки в неопалимій купині
мокре горить чорний туман
полум'яний завій віщо-падущий чаклує
кров стискається в жилах
серце обливається кров'ю
гільз як бджіл у вулику
патрони лущаться як горіхи
летять і летять як  зорі в діру
урвався терпець у чорному тілі
в'янучий жилавий нестям мертвіє
супер-реч(л)иво-резонансний
атаман в бою пра-праведників
дере горлянку -  не в тім'я битий
не лови гав  а лови момент
у мить наново завороть простору
світ вискакує зі шкури під свисти
хай йому лихо плаче в халепах
нетерплячий лізе з чоботами в душу
свищить серед авгієвих конюшень
туманить очі та памороки
жорстоке моторошне лихо
душа висить на волосині і рветься
стратегічно налаштований
на сьогоднішню перемогу
вольовий гайдар іде вперед
стріляні горобці навколо все стає дибки
натхнено-завзятий шкірить зуби
мамочко їдкий дим клятого
стрімголов соколом в окоп
моторно голий веде вогонь
криваві сльози в очах
у поле на вітер по зеленці
палає підбив єс підрив
щойно з комор чув свист
ситуативно-творчий
спротив п'яним русакам
компромісний  на користь
цінностей стрижів-земляків
соромно-міцний гонор дашки
аж іскри летять по вітру
лупашить і в хвіст і в гриву
руки сверблять рот відкритий
з душі верне сьомий піт
поборов оце ж поворот сокілів
вечором їхній голос лунав ще довго
за долом-вигоном гарячі голови
тут і там летять і летять орли з-за Дону
грають на нервах палять чуби
ефективно авторитарний ватажок
вирішальна мить у момент віри
чую його голос лунає вироком
за громом-відгомоном
дає прочухана осоружним
диво-голос лунає гайвороном
заходять з боку відрізай перешкоду
за прокльоном-вітроломом
аж відголос янголів захолов
очевидно халепа приліт
непередбачливо вибіг з окопу
яскраво-кризовий накрив горб
неомежено грубий каб підірвав
звідусюди ризиковано-негативна смерч
з амбіціями подоляк встиг лягти
харизматично-триликий дух
цинік власної віри живий
питльований дідько з перцем
за  вітрогоном в заболочі
осколок охолов в золото
вихор з гавкотом шахеду
з вихлопом з гамором
з грюкотом галопом демонів
тітонько нескромно постійно чути
не задирайте носа
файний танок скрипок аби не здох
судомить убогого насмерть
упав тополь на дорогу кушпель
за тридев'ять земель було чути
прикро раптово пропоров сорочку
свіжа терпка кров в очах
у вухах вітер та дурний шум
проворного дядька знесло в окопі
солоно в горлі гірко їдко
серйозно він  живий ой дідько
і тебе кинули в ці жорна
сеньйоро ото сволото
тяжка голова і все лоточить
з'їхав з глузду свічки в очах
і цей кіт вийшов сухим із бою
чого ще ти тут м'явкаєш
чорнявий скотився в окоп
у нього пусті очі - пустка одна
земля обітована в золоту мить
виростають химери в привидах
прокрустова іжиця на павутині
ворожа мошкара і вдень і в ночі
п'є кров з Сіверського Донця
дідько у лабіринті
безтурботний прикрий
стрес радості
витерпів після заздрощів
до катарсису долі
яке щастя ненависті
до ентузіазму
в чорному лабіринті
без навігації
від  білого сорому
за себе витримав
бадьоре збудження
та азарт реприз у вухах
зацікавився фугою
трьох голосів у печері
стомлене хвилювання
із самовдоволенням
від образів в уяві
від діапазону октав
задоволене потрясіння
з байдужістю до життя
з презирливістю до долі
до минулого миру в душі
маю легкий напад волі
відрази без самовладання
наразі важкий страх горя
тримає в напрузі проклять
як спустошує душу в боях
довга війна та нові трагедії
коротка паніка у бліндажах
відштовхнула від слуху
тримаю увагу по флангу
на самовідразі
під звуки фуги
щасливий сум  
після алярму
завзятих поетів
азартна біганина
натхнених до бою
втомлений від зам’яття
в запалі кошмару
кіпіш паніка
після відчуття гармонії
часу простору настрою
смаку запаху тепла
переляк від злості
до приємної насолоди
дивує мене перестрах
від гордості що самотній
дух зморив весь цей розрух світів
від усвідомлення нечесті
бадьорий сполох мужності
від комфорту під час депресії
глибокий струс гніву
від благополуччя і спустошеності
прикра тривога журби
меланхолічного сорому
від образи до свого стану
у фузі чути голос сивої відьми
її хвилюють скаженіючі лютощі
перед її очима чорний кіт-перевертень
її тривожить розбурканий афект
душу захвачує збуджена обурена лють
в очах переляк і моторошні жахи
лице упереджує безнадійний відчай  
роздратований екстаз в кінцівках
шквал грому стомлених емоцій
упевнений переполох агресій
запаморочення від галасу
тремтіння у тілі
почуття ядухи
прискорене серцебиття
завмер зупинка подиху
бачу світло  в кінці тунелю
принишкла у березі вогкої Вовчої
плакуча сутула верба поморщена
безтямна низенька довгоп'ята
насупилась в немочі тріснула
зів'яла у неї попеляста коса
кривава воля божевільно співає
жива її тиша тиха гармонія  
вбога  покручена хвилює оболонь
одичавіла  розхристана різьблена
самотня мовчазна
під нею лицар з очима в небо

всевідущий вийняв з варяга
стозапекле закустране нутро землі
розтріпав його кошлатість
посеред насупленого туману
стиснув остюкуваті криваві пелехи
і відпустив божевільну хмуру
розтерзану язву зламаної душі
розтрусив волю прадавнього часу
нетерплячим воронам на вдачу
затріпотіли круки чорні добродії
з пуховинням на бровах шибениці
розкошлані підхватили дрижащу хмару
перелетіли через упертий терикон
і опустили напружену душу на берег
замкнулись прокляті мої очі
душа увійшла в смертне моє лихе тіло
отак каторжні одіссеї волі заціпелись
полишили вуста лице пахучого тіла
на прив'язі лагідного щастя річки Вовчої
чарівна течія якої щедро віщує вдачу
кришталевій соонячній веселці
під золотими вербами
а чи явиться мені беззвучна
вогняна осінь на фоні сизого неба
ліворуч одразу замиготіла каламуть
отруїла брудом садна на тілі річки
тужавіє кровожерна даль війни
підриви здригають сиві крижі берегу
осліплені сірі орли у жаркому тумані
видерли всі сили
витягли з  своїх тіл нерви
а в мільйонносилих містах
відстовбурчилась біль України
праворуч дурмани молотять
безсоромні вітряки які тепер млини
пішло куманським шляхом прозріння
із зигзагами блискавок осяялось навколо
пекучий інсайт одвертих живожерів
язикаті вертять живими ефірами
ба де там у повному ажурі баламутять
окошились на невстриливість наживи
колотять степом криваві бенкети
дикий степ переломило на скелясті кручі
з кров'яними водоспадами війни
наш вільний степ несамовитий
пилюкою затягує  катастрофу
перетягує зашморг невільного життя
а я навіть не самоспонукаюсь
до переживання чергової невдачі
пізнаю обертання шаленого вітру
з півдня на північ зі сходу на захід
від скороминучого горя до втрат  
посеред стоголосих жертв
ненависті байдужості
у мене дивне відчуття
неадекватності хвиль зі світлом
при аналізі проблеми духу нашої нації
яку добряче зачепила
всепроникаюча біль
через спілкування і взаємодію
з  всюдисущим досвідом виживання
з прориванням крізь
невидиму перспективу
через всемогутню цивілізаційну стіну
з проривом у приховані скарби
невідомі табу нашої вольності
раптом чую розстріл своєї свідомості
навкруги шторм усюди чорна темрява
виникли вогні в далені Вовчої
у вигляді маленького рефлексу
з освітленням усього театру бурі
перцептивне розпізнавання ознак
чуттєвого потоку грошей до фронтів  
сірих течій зброї до переднього краю  
глибоких річищ стресів сіл і депресій міст
параметри яких ще не мають міри  
я бачу ницу магію фактору біди
ловлю уявою цівку характеристик
об'єктів волі та суб'єктів загроз
триклятої війни двох живих націй
емоційно притуплюю дозу смерті
вочевидь бачу бурхливу реакцію
на подразники братів  сестер  
друзів подруг  я  чую звуки
пострілів спіймав гоноровиту луну
біля своїх скронь отже я живий
перетворююсь на факт свідомості
струснула моє тіло тяжка депресія
творю вербалізацію і структурую
відчуття знищую лукавий світ у собі
відображаю інтуїтивне розширення очей
не заради застосування набутих знань
про виявлених мною невидимих істот
посеред диких тортур пограбувань каліцтв


пн, 23 вер. 2024р. о 18:59 Sergey Negoda

2024
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні