Опубліковано: 2024.09.24
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

падає листя на ці тротуари мов смерті алей підсвідомість
нас карбуватиме ви ці монети весь брак ваш
вас виправдовує ось продадуть вас лаштунки та світло та брак номіналу
все виправдовує не виправдовує вас
всі ці вулиці якими ви тут ходили тричі за сто років змінили назву повернулися до першої з початку століття
всі ці вулиці пам'ять полишили ззовні мереживо тлін беззмістовність
ось цей попіл хтось витер з очей як не сльози то вітер
як не вирва то повінь та Бог заперечує все
як впаде ця стіна як надія на пошесть безпеки
як впаде вона всіх перекреслить роз'ятрює наскрізь
ось ця зірочка ось ці складні неможливі малюнки
ти все віришиш та все одно заперечує все
ось це листя впаде та закриє всю кров тротуарів
ось це листя впаде не залишить на пам'ять твій смуток
та подвійне твоє заперечення нас не врятує
як не смерть то життя все одно заперечує все

2024
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55652/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG