Опубліковано: 2024.10.17
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

наче справжній вогонь твоє тіло пече наче відлік що йде на секунди на тлі всього що сталося потім
якість повітря за життя все здається іншим а потім як є але що означає "є" ця бутафорія білих будинків
ці позначки на асфальті тут не стій туди не дивись згори падає каміння
діти збирають життя мов намисто на користь історії кожен
може розповісти свою потім з них складеться одна велика
гойдалка здіймається так високо видно весь небокрай здається
але більше нічого не видно історія певне всіх нас
заколисала валізка тривожна пилом вкривається біля шафи ми перенесли тривоги ми подумаємо про це завтра неодмінно
ось потяг прибуває за розкладом але хто вони гойдалка здіймається за небокрай там нічого немає
розклад скасовано ось ми побачили все протяг холодом обіймає
розклад скасовано місто заквітчане квітами крему живе

2024
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55681/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG