укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2024.10.31
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

Авторський перклад з російської


* * *

Ліс в променях рожевих далі;
Ти, в блисках зоряних принад,
Своєю світлою печаллю
Живила тихий листопад.

І опустила покривало
Над нами ніжність. У долонь
Ти листя мертве набирала
І підкидала у вогонь.

Мій погляд, від чуття знесилий,
Беззвучним криком плив в тиші,
Неначе ці листки ожили
Й були частинками душі.

Листок, зайнявшись, жваво, радо,
Здіймався хутко над вогнем
І плавно… тихо… м'яко падав
Ажурним срібним мотилем.

Бодай, коли помру, як листя,
Від часу щастя і тривог,
Щоб вогником злетів увись я…
І сріблом ліг, скінчивши строк.

Щоб зграя птича наді мною
У сіті віт вплітала спів.
Щоб я лежав у супокої
Й всіма прожилками світив.

Щоб ліс зорею був протятий.
Щоб мир великим був… й малим.
Щоб дехто, ніжністю багатий,
Вогнем душі мене палив.

------------------------------------

* * *

Лес был пронизан алой далью;
И ты, волнуясь, как закат,
Своей прозрачною печалью
Переполняла листопад.

И опустила покрывало
Над нами нежность, – в том шатре
Ты листья мёртвые сжигала
На встрепенувшемся костре.

Мой взгляд, от чувства обессилев,
Беззвучным криком плыл в тиши,
Как будто листья эти были
Частицами моей души.

А листик, вспыхнув словно радость,
Смеясь, взвивался над костром
И плавно... тихо... мягко... падал
К ногам ажурным серебром.

Хочу, когда, как эти листья,
Умру от счастья и тревог,
Чтоб огоньком взметнулся ввысь я
И серебром на землю лёг.

Чтоб стая птичья надо мною
Вплелась в ветвей чудну́ю вязь.
Чтоб тих лежал я и спокоен,
Но каждой жилкою светясь.

Чтоб лес пронизан был закатом.
Чтоб мир огромен был... и мал.
Чтоб кто-то, нежностью богатый,
Меня в костре души сжигал.

2024
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні