Опубліковано: 2025.03.08
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вoлoдимир Роберта

***

Авторський переклад з російської


* * *

Пливу по життю, наче горда крижина,
Про вільні вітри я співаю пісні.
Та все ж таки раб. Владар, як павутина,
А звуть його Страх. І живе він в мені.

Він мною керує. З усмішкою мага
Мене поміщає в невидиму кліть.
Його не здолає шалена відвага,
Число та і вміння не спинять й на мить.

Втекти намагався лісами, полями,
Але він зі мною, як щільна імла,
В душі залишаюча чорнії плями:
Туги – від безсилля, від сорому – зла.

Себе готував до тортур і до думки,
Що смерть я прийму у звитязі боїв.                    
Та владар мій поїть безжалісним трунком –
Жахіттям отруєним яви і снів.

Себе зневажаю за страх перед Страхом,
А все ж таки лячно від різних речей:
То бурі надій, з її блиском і крахом,
То холоду милих похмурих очей;

Боюсь бездоріжжя, хвороб і ворожих
Підступних, облудних, мерзенних ідей;
Страшать неминучим судилищем Божим
Й жахливим судом боязливих людей.

Боюсь. А пливу, наче горда крижина,
Про вільні вітри я співаю пісні.
Та все ж таки раб. Владар, як павутина,
І звуть його Страх. І живе він в мені.

-------------------------------------------------------------

* * *

По жизни плыву, словно гордая льдина,
И песни пою о свободных ветрах.
Но всё же я раб. Моего господина
Народ величает по имени Страх.

Он мной управляет с улыбкою мага,
Меня помещая в незримую клеть.
Не взять его буйной, безумной отвагой,
Числом и умением не одолеть.

Пытался бежать от него многократно,
Но он был со мною везде и всегда,
В душе оставляя лишь чёрные пятна:
Тоски – от бессилья и зла – от стыда.

Готовился к битвам, лишеньям и пыткам;
И к смерти я, кажется, тоже готов;
Но мой господин меня поит напитком,
Отравленным ужасом яви и снов.

Себя презирая за страх перед Страхом,
Чего-нибудь всё же боюсь каждый раз:
То бури надежд, с её блеском и мраком,
То холода милых безрадостных глаз,

Боюсь я болезней, коварств, бездорожья,
Боюсь неразумных и мерзких идей,
Пугают меня наказанием Божьим
И страшным судом боязливых людей.

Боюсь. Но плыву, словно гордая льдина,
И песни пою о свободных ветрах.
А всё же я раб. Моего господина
Народ величает по имени Страх.

2025
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55968/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG