Опубліковано: 2007.05.28
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.
Ярослав МінкінОкоп, поросший земляникойвымершему селу Шолья Сарапульского района, где жила моя русская ба
2005 Луганск В Удмуртии, далеко за Агрызом есть город Сарапул. Дальше - железнодорожный мост через Каму и село Шолья. Я писал о нем в "Памяти моего дяди". У бабушки был самый большой дом, выходящий окнами на берег. К середине 90х все русские спились и померли. Остались трудолюбивые татары, которым Аллах запрещает пить водку. Если идти по шпалам аж за речку Шолью - по обе стороны железнодорожного полотна лес густой-густой - вам и не снился. Грибы, ягоды. И оставшийся после ВОВ окоп, на котором самая сладкая и крупная земляника. Уж больно эта ягода кровь любит... © Ярослав Мінкін |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автораУ випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.
