Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З плеча на груди, із грудей до ніг… Коли твоя рука солодка, ніби слава, Червонооким пальчиком майне В лимонній тиші і коли мене У темну глибину повергне темна слада — У білій лодії тоді ми пливемо По водах любощів між берегами ночі: І голоси у гніздах ластівочі Стихають тихо… Золоте кермо Заснуло! хмарини понад полем, І спить рука в руці, і на щоці Краплина щастя, виказана болем, До ранку світиться… |