укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.06.07
Роздрукувати твір

Михайло Квасов

СЛЕПОЙ МУЗЫКАНТ


В переходе подземном на шальном сквозняке,
Примостившись на яблочный ящик,
Поседевший, ослепший, с гитарой в руке,
Музыкант не казался просящим.

Деловито, на слух подтянувши колки,
Взял аккорд он продрогшей рукою.
Равнодушным зевакам назло, вопреки
Из-под рук звуки хлынули бурной рекою.

Люди, те, что спешили куда-то в делах,
Мимо шли, торопились, как дети,
Словно в сказке, остались стоять на местах,
На мгновенье забыв все на свете.

Так играл он, что ветер, казалось, утих
И покорным щенком он улегся у ног,
И любой из прохожих,
                    услышав божественный этот мотив,
Мимо музыки этой пройти уже просто не мог.

Он играл, словно Бог, а толпа все росла,
И никто не хотел уходить,
Эта музыка каждому в сердце вошла,
Заставляя но-новому думать и жить.

Люди слушали, каждый по-своему, кто как умел,
Кто-то плакал, слезы не стесняясь,
Кто-то просто, задумавшись, к стенке присел,
Виртуозной игрой старика восхищаясь.

А когда, отзвучавши, растаял последний аккорд,
Мысли всех оборвавши на разных моментах,
Стало тихо: и вдруг потонул переход
В нескончаемом громе неистовых аплодисментов.

А старик потихоньку гитару свою зачехлил,
В руки палочку взял и с толпой распрощался.
Кто-то денег ему за концерт предложил,
Но не взял музыкант, лишь в ответ засмеялся:

«Эх вы, люди, да что мне копейки, рубли!
Я старик, разве много мне надо?
Я хотел, чтоб вы души свои сберегли
И искусство восприняли, словно награду».

1999
© Михайло Квасов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні