ви, з червоними вухами і кольоровими очима вздовж-впоперек виміряні сантиметрами й обхватом рук кожним грамом свого теплого ніби теплий пісок, тіла із венозним морем і кістлявими ребрами віадуків ви рядками блукаєте як заквітлими підвіконниками широкими і високими яким буває колообрій кігтями у них вдряпуєтеся наче вербові котики на аркуші розлистувати – ваша залежність чи хвороба я від карого волосся до самих п’ят вразливістю на відстані абзацу від чорно-білих богатирів рожевими цілую ваші лоби і потилиці широко літерно посміхаючись на всі тридцять три
|