Опубліковано: 2007.07.23
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Аліна Остафійчук

***

Разъедает изнутри светом,
иглы солнца,
воздух в грудь вколот.
И прямой массаж души –
делать,
чтобы вырвать из себя кому.
прерывается виток вздоха,
и клиническая смерть
неба
монотонно запоет – стоха
стический застой. Время
вырисовывает кардио-
грамма
счастья слышать сигнал пульса.
перелистывая дней главы,
улыбаться,
читать чувства.
Но не смыть закон земли странный:
тело бренное слабей духа,
и всегда его страшны раны –
жилы тянут
жизнь
друг у друга.
Принимая на себя боли,
тело тщится удержать душу.
Учащается а-
гоний
пульс.
Реанимаций нужник
бесполезен.
Слив стихов включен,
и смывает напрочь все язвы
из души на тело.
Измучен
человек,
зато глаза –
ясны!

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6735/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG