укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.10.14
Роздрукувати твір

Станіслав Бойко

30 мая 1431г. Руан.

                             Костер не разгорался, ну никак!
                             Сырая ветка, вспыхнув, тут же гасла.
                             Еще вчера в тебя влюбленный Жак
                             На угли лил оливковое масло.

                             Рулоны прошлогодней бересты,
                             Корежась, лишь чадили на изломе.
                             И женщина, такая же, как ты,
                             Напрасно принесла подол соломы.

                             От дыма едкого пустил слезу палач.
                             Но что поделаешь, работа есть работа.
                             Хоть дуй в огонь, хоть масло лей, хоть плачь,
                             Ну не хотел Костер гореть! И все тут.

                             А ты на ложе дыма и огня
                             От холода могильного дрожала.
                             "Мне холодно, прошу, согрей меня!" -
                             Его, как человека, умоляла.

                             Он долго не внимал твоей мольбе,
                             Но вдруг прислушался. И, застонав от муки,
                             Рванулся вверх, и протянул к тебе
                             Свои худые ласковые руки...

                             Вы уходили обнявшись, вдвоем,
                             В мир без тревог дорогою астральной.
                             В твоих глазах Костер пылал огнем
                             И отражался Аркой Триумфальной...

                             Пройдут года, и, глядя на звезду,
                             Взошедший на костер монах Джордано
                             Не "аллилуйя" пропоет Христу,
                             А, улыбнувшись, скажет: "Здравствуй, Жанна!"

2005
Днепродзержинск
© Станіслав Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні