укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44616, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.08.08
Роздрукувати твір

Сергій Главацький

ПЕНТАКЛИ

ЧУЖОЙ КРЕСТ

Занавешенных перьями фениксов, бусами яблок,
Растерявших камней, обратившихся в воздух, улов -
Вереницы шаманов в рыжеющих хищных пентаклях;
Небылицы седых взбудораженных колоколов
И завравшихся звёзд, невменяемо мутных и дряблых,
И сочащихся через мишень атмосферных колец
Годовых, заклеймённых своим тяготеньем к спектаклю,
Цель которого – нас распластать на косматой земле… -

Это – широколиственный яд, это – щупальца кукол,
Оскорблённых величием наших истерзанных душ,
Это – за руки ведшая нас непроглядная вьюга,
Это – пар водяной в раскалённом дремучем аду,
Имитация лишь аритмии сердечного стука,
Индульгенция только тому, кто не свой крест несёт…
Кто-то нам запрещал разглядеть все обличья друг друга,
Кто-то нас отвлекал от того, чтоб мы поняли всё.

ДЕНЬ НАСТАЛ

И тем яростней, тем обреченнее я понимаю,
Что бессмысленным ворохом прошлое было твоё,
Бесподобно-ненужной прелюдией к очарованью
Тихим плеском ладьи, распоровшей ночной водоём;
Твоё прошлое – льдов столкновения сцена немая,
Непригодные дубли, развратных богов образа…
Нам запудрили наши сердца злоключений вливанья…
Мы могли бы стать неразделимым лет восемь назад.

Литургия последней звезды, полусном окроплённой,
Своих жертв ледяных прекращает обратный отсчёт…
Всё то время, которое ты была верной кому-то,
Всё то время, которое я мотал с кем-то ещё –
Мы должны были быть одной бурей, и птицей, и кроной,
Одним целым, одним неделимым, скрестившимся в - Высь.
Мимо стольких счастливых минут мы прошли, как Иуды!
Лишь теперь, ближе к финишу, свет мой, мы всё же срослись.

2007
© Сергій Главацький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні