Опубліковано: 2007.08.09
Поетичний розділ:

Человечное стихотворение

По ужасу ползущего котенка,
Отныне одного, я сразу понял.
Спиною ко всему сидела Мать:
Ей выпало рожать котят, быть кошкой,
Иметь вполне предчувствие на воду.
Отец готовил теми же руками.
Похоже, смерть сегодня на обед.

Он был такой забавный, черно-белый,
Малыш — но коготки, усы и хвостик.
А нынче — пустота. И чем восполнить
Отверстие в сплошной рубашке жизни.
Вот этим, может быть? Берусь за ручку.
Еще раз перечтите. Получилось?

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7003/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG