укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.08.11
Роздрукувати твір

Майстер Євгеній

Попытка бессмертия


Когда холодало и окна чужие желтели,
Хмелил,- терпковатый, на розлив отпущенный,- вечер,
За кровлями кроясь, залётные ангелы пели
Битловское что-то, - я был гениален и вечен.

Вцепиться, вдышаться, плющём неотвязным увить их, -
Навзрыд и навеки, врастая и не отпуская,
Но всё же: не вспомнить, а вам - и во сне не увидеть,
Какими судьбами меня подымала Сумская,

Какими стихами, да нет, не стихами, а - снами,
Не снами, а взрывом - вздымалось и по ветру рвалось
Ночей одиноких - отчаянно-чёрное знамя
Тоски и свободы... И всё это - юностью звалось...

...Там веяла - вечность... Там жизнь торопливо листала
Страницы пророчеств, сверяясь по судьбам и датам,
Там Гоголь, - вороной, - нахохлился над пьедесталом,
И крыши вгрызались в холодную мякоть заката...

...Прозрев, опознаешь - дворов обмелевших колодцы,
Слепых переулков фонарную жёлтую слякоть,
Но что остаётся? - о давние дни уколоться
И, в строфах протяжных, - былое бессмертье оплакать...

...Детей не пускайте - в бездонные каменоломни
Ночей одиноких! Забейте крест-накрест ворота.
С какою по счёту, - не знаю, родные, не помню, -
Я жизнью прощаюсь, - отныне и бесповоротно,

Но та была - первой. И - заново, сызнова, снова
Твердит, не сгорая, - над пеплом, что теплится еле,
Прозревшая зрелость, заложница зримого слова:
"Когда холодало и окна чужие желтели..."


1978-2003.

2003
Харьков
© Майстер Євгеній
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні