укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.08.13
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

НОЧНАЯ МЕССА

Ибо до Евы была Лилит…

1
На тебе ни кольцом, ни ладаном
не поставлю свою печать.
Откреститься от боли рада бы –
и с тобой себя развенчать,
сбросить чудом змеиным кожу. Явь –
не тоску по тебе – глядеть
утром радужным. Благо-дать
благодарному – не тебе.
Нежным, ласковым, нерастеряным
по постелям да по столам,
берегущим – рукам – доверить бы
душу, выплаканную до дна.
Успокоиться бы – и тихими,
и простыми словами – жить.
Босиком по полям – расстригою
отмолившимся – не спешить.
И с тобой ни кольцом, ни ладаном
не связать бы своей судьбы.
Но – безмерна чудная надоба
лишь с тобою на веки – быть!

2
Вымаливая у ночи прозрения,
вымалываю из сердца сор.
Боюсь – до зари не успею я,
и солнце – как приговор
поставит мне крест осиновый,
и вновь онемею я.
Всей тайной, подкожной силою
прошу у земли огня
живого, творящего, голого,
из мякоти бытия,
из сути Дающего – олова
расплавленного, из меня
раскрытой нутром, развернутой
изнанкой – из пульса жил.
Выискиваю, выдергиваю
слова для своих молитв.
Достану из Песни Песней
межстрочие – и вплету
в обряд свой. Такой невесты
не ведал Господь. Творю
невиданное – чтоб видеть
всю душу твою до дна
яснее, чем Бог. Молитва
теперь у меня одна!

3
Что мне внешних фетишей мусор,
клятвы, чаши, псалмы, венцы?!
Ты – моим неземным Исусом
стал. Дорогой – во все концы
мироздания. Мир расплавил
в полуночных своих слезах.
Ты – крестом роковым поставлен,
выжжен. Больше мне не сказать,
не придумать. Ни бог, ни дьявол
мне не страшны. И только – ты
как спасение сердцу явлен
лучшим даром слепой судьбы.

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні