укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44616, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.09.30
Роздрукувати твір

Ольга Шенфельд

Береника, 70 год н.э.

Береника – дочь Ирода Агриппы I (род. 28), поддерживала римлян в Иудейской войне и стала любовницей Тита – сына императора Веспасиана, когда тот возглавлял армию в Иудее в 67-70.

"Слишком резок запах вянущих роз,
Слишком яркие лепестки
Смуглый раб привычной данью привез
Сто повозок из-за реки,
Что была бы синей, коль не хамсин
И прозрачной, коль не война.
Лепестками роз и жиром маслин
Откупалась прежде страна,
А теперь обиды не искупить,
Хоть ключи от Храма отдай..."

В волосах блестит янтарная нить,
А в глазах потерянный рай.
И бесшумный шаг царицы морей,
Уходящей вдаль по лучу...
-Обещаю, Тит, я буду твоей,
Если город свой получу.
Разоренный город - кесарев дар
На покорный свадебный пир.
..."Вот и все. Отбыть последний пожар
И забыть чудовищный мир.
Проводить толпу упрямых глупцов,
На торги, костры и кресты...
Навсегда растоптан мир праотцов
И скрижали снова чисты,
Молоко засохло и вытек мед,
Разбрелись по скалам стада...
Вот и все. А был ли Божий народ
И ковчег, и щит, и звезда?
Или просто дикий варварский край,
Что посмел залаять на Рим?
Что ж ты, медлишь, братец? Жри, не зевай,
Мы еще в покоях лежим,
В волосах обрывки гибнущих роз
Астурийским чаша полна,
Доедай скорей. Ведь я не всерьез,
Не надолго буду жена.
Победит - пинком прогонит меня
И других "почетных" гостей,
Вот и все. Еще немного огня
И - туда, где нет новостей,
Где уже плевать, пылает ли Храм
Иль проклятый корчится Рим...
Только пепел влет по нашим следам -
Тот, что был народом моим."

2007
© Ольга Шенфельд
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні