Опубліковано: 2007.10.04
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Вiкторiя Тищенко

За гранью сна царапаются птицы

За гранью сна царапаются птицы,
а утро, в яви вынырнув, молчит.
Мельчает лес – и по его ключицам
текут зари прохладные ключи.

Пока мы не покрыты мелкой серцей,
позволит небо в светотворье нам
пощупать пульс доверчивого сердца
еще не получившегося дня.

И что случилось с глазомера сеткой!
Мне стало ясно видно, как один
в натянутом животе соседки
бьет ножкой тридцатинедельный сын.

Но ноготочком войлок сигареты
поддев, табачный делаю глоток.
И выплывают за полоской света
и ствол трубы, и фабрики курок.

2001
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7734/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG