Опубліковано: 2007.10.09
Поетичний розділ:

Похоже на привыкание

Вольно ходить по кладбищу без скорби,
Особенно по радостной погоде,
Среди деревьев и живых цветов,
Средь разноликих плит шептать свое:
“Вот, вы в гробах, а я во цвете лет…”
Беспасмурный удел двадцатилетних…

Теперь не так. Когда за длань берут
Неумолимо хлопотные годы,
Недуги и потери подступают,
Иначе смотришь на пределы жизни.
Теперь уже покойным говоришь:
“Ну, как вам здесь? Ну, как вам здесь лежится?
Покойно ли? Да будет с вами мир”.

Подумаешь немного, постоишь,
Добавишь: “Через некоторый срок
Могу я вам компанию составить”.
Польешь цветы и плиты оботрешь,
И сам в себе совсем иначе скажешь:
“Так что, дождетесь?”

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7820/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG