Опубліковано: 2007.10.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Геннадій Сергієнко

Смешно

Моя дочурка-крошка,
Соскучился я очень,
Совсем не понарошку
Страдал я днём и ночью.

Терзала неудача,
И жил я, как в колодце.
Ты ж – ручеёк журчащий,
Ты – ласковое солнце.

Я знал - в далёком мае
Возьму тебя на руки.
Считая дни, родная,
Я умирал от скуки.

Купил тебе игрушки,
На вырост одежонку.
Бери же всё, болтушка,
Весёлая девчонка.

Я не виновен в том, что
Тебя не видел годы,
Но свято верил - ждёшь ты,
Ведь ты моя порода.

Дай обниму покрепче,
Прости же, Бога ради...
А дочка тихо шепчет:
«Смешно ты плачешь, дядя...»

2004
© Геннадій Сергієнко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/8112/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG