Опубліковано: 2007.11.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенія Більченко

***

Друзья

Мне никого из вас не надо:
Оставьте бедную меня
В таком покое, чтобы рядом
Ни ночи не было, ни дня.

Чтобы меня не беспокоил
Ночной звонок, дневной визит,
Оставьте же меня в покое!
Я чувствую, как старый кит,

Пучиной борошенный на берег,
Как будто на последний суд,
Лежит в песке, лежит и верит,
Что рыбаки его спасут.

В домах рыбачьих жгут свечу,
И жжет песком похлеще ада ...
Нет, я грешу, когда кричу:
«Мне никого из вас не надо!»

2007
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/8617/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG