ти ж не хочеш щоб я була завчасною крапкою у твоєму реченні і той кінь з шахової дошки став знаком питання у грі де хтось мав піддатися першим звільняюся з посади королеви у твоєму житті де аж забагато пішаків чи піших які йдуть на прощу здавати гріхи як склотару а потім б’ються захмелілі вином від причастя та й повією не хочеться щоб торгувати своєю самотністю перебігаючи дорогу твоїм бажанням я не з тієї глини з мене погано ліпиться дружина віник до рук не приростає і баняки дивляться майже співчутливо знаю що ти звик до мене як до телевізора по вечорах і свіжих газет раз на тиждень але ж нечесно відбирати чужу роль і написаний сценарій відрізати до свого зросту ти живи як треба а мені пора на захід щовечора сонце до стайні заганяти сортувати зірки сплітати стежки в один шлях господарювати у «домі на горі» якого ще ніхто не бачив я буду інколи протискатися через комин у твої сни на згадку якої в тебе нема
|