Опубліковано: 2007.12.21
Ігор ЯновичПАУК 2769Николаю Румянцеву (символические стихи в стиле соцарт) Корабль поэзии естественно притих, не рассекая время крейсером «Аврора». Как в дрейфе льдина, аккуратно тает стих – под удивлённый взгляд любви от прокурора. Активность новая стыдливо прячет звук в нейтральных водах преимущества соцарта. Гирлянды слов трясутся страстно – как паук. Дно под кормой плывёт в историю – как бартер. Приятным эллипсом раздвинулась вода. И оказалось, что фундамент есть под днищем. Крутые строчки раком пятятся туда. Им снизу киль предстал солидным топорищем. А сверху – в баре – проросли – со стен – дубы. И под хмельком солидно молятся на звёзды... Отправив в космос три заржавленных трубы, очищу дух, верну отца* и сыном – вмёрзну. *) Здесь намёк на репрессированного в 1938-м году отца, впоследствии реабилитированного посмертно. |
1994 Киев, 22 марта © Ігор Янович |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.