Я забув тебе всю, Я забув, що така була поруч, Засинає вітряк без твого Синьоокого вітру – А тепер мій Ісус Знову йде На поголену гору, Бо на нього пшеничноволосе Спрямоване вістря. Я забув тебе всюди – Де наші зміліли каяли. Я не чув твого співу, І хрест був порожній – А тепер, хоч іуди Мій слух відібрали, Я почую твій поклик У шепоті кожнім.