Опубліковано: 2007.12.31
Ігор ЯновичШИПЯТ ПУЗЫРИКИ 2813Чуть опоздал рассвет. Спит в облаке Светило, чтоб возбудить меня вторым приходом дня. Порозовели – кучевых гигантов – крылья, напоминая о величии огня. Но горизонт – из бурной ночи – выплыл чистым. Гребу надёжно в поднебесной тишине. Шипят пузырики в предельных темпах Листа – от форте пальцев, вторя пене на спине. Цвет мягкий кобальта – грудь лечит ролью пушки. Дышу размеренно: короткий сильный вдох... и долгий выдох... Километры – не игрушки! Здесь не уместен – нервных душ – переполох... Но вот сверкнуло! Зарываюсь чуть поглубже. Поверхность охнула, сражаясь с серебром... Сгинь, Днепр колючий! Прочь, стреляющие лужи! Плыву в исходное!.. Не здесь ли вечный дом?
|
1994 Феодосия, 24 августа © Ігор Янович |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.