Микола Шошанні

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2006.11.05/ Про формулу поезіі/ Станіслав Бойко (Дніпродзержинськ)
	Пане Миколо! Не Знаю, чи зможу виразити словами своє враження про Ваше есе "Про формулу поезії". Таке враження, що Ви писали про мене. Складаю вірші лише три роки, але на цьому шляху пройшов уві ті етапи, про які пишете Ви, а саме: етап наслідування кумирам, етап змагання, етап пошуку свого власного творчого обличчя. Працюючи над образами Торквемади (понад 30 віршів), Огнища (Руан), Маргарити (за Булгаковим), "ставав бамбуком". Часто-густо опинявся на межі психічного розладу (навіть у ві сні продовжував працювати над римами та сюжетом). Дозвольте навести цитати з Вашого есе, які мене найбільше вразили. "Особисто я сприймаю кожен вірш як живу істоту, у якої є своя душа. Ця душа складається з думок, почуттів, внутрішньої музики та магії звучання". "Від сучасних поетів читач очікує... доведення фраз віршів до тієї "кристалізації", коли слова постають в єдино можливому порядку, ніби атоми в молекулі". Краще не скажеш. Підтримую Вашу позицію. Закінчу листа словами Конфуція: "Моє вчення обійшло весь світ, але моє ім'я не відоме нікому". - Чи не є ці слова прикладом скромності вчителя? З повагою. Стас Бойко. ------------------------- Відповідь С.Б. : Дякую за теплі слова про мої есе, але чесно зізнаюся: коли я писав це есе, то не думав про кого конкретно його пишу.
	2006.11.03/ Вашей Манечке/ Николай Шошанни
	Замечание частично (на мой взгляд, где-то на 5%) по существу. Так как я не допускаю мысли, что «Ваша Манечка» сделала свою запись, руководствуясь, кроме доброжелательности, другими своими внутренними мотивами, то в целом благодарю за то, что бдительные читатели не дремлют и беспокоятся о поддержке в «тонусе» морального облика Шошанни. Как говорится - «лучше перебдеть, чем недобдеть». Ко всему, надо отдать должное, приятно и то, что запись «Вашей Манечки» не лишена остроумия. )
	2006.11.02/ Вот я и пришла/ Ваша Манечка
	Здравствуйте, Мыколо! Вот я и дошла наконец до вас - вы начали выставлять на главной собственные афоризмы. Если бы еще мысль была нова... Но я вас прощаю. Кому ж, как не мне, прощать тех, кого я не щажу. Ваша Мания Величия
	2006.09.13/ По поводу одной эллегии/ Андрей Стебелев (Вашингтон)
	В принципе, так можно переписываться, если авторы дествительно пестовать свои странички. По поводу же "Эллегии" хочу сказать, что несмотря на первую спотыкливую, на мой взгляд, строчку, находки, связанные с лжизнью, мюслями и дразностями засталяют улыбнуться. И не может не вспомниться А.Торхов, приложивший к подобным эквилибрам свою можную писательскую руку. Искушение последовать за АВТором велико. Помнится и Юля Броварная гуляла по тем дорожкам. Но она, вроде, вернулась. А Вы?