Ігор Павлюк

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.11.07/ Відповідь Музі/ Мамай
	З Тобою, мила Музо, ми, Мамаї, безсмертні. Нас на палю посади - так лише постава стрункішою стане! А тут і ворогів достойних нема. Бо хіба заздрісники - то вороженьки? Нещасні люде... Отож, Будьмо! І тримаймося!
	2008.11.07/ Не чорний кіт, а істиний ПОЕТ!/ Муза
	"Я - чорна шерсть на вашому мосту. Я - білий крик, що переходить душу" - як боляче-реалістично! Але я з Тобою, мій Поет! Хай не приходить в душу Твою смуток. Знаю, як нелегко Тобі такому справжньому, талановитому і щирому у світі чорної заздрості. Але то пусте! Знай собі ціну! Вір у себе! Я в тебе вірю!!!
	2008.11.05/ про Музу, не-Музу і т.п./ Євгенія Більченко, автор "Не-Музи"
	Господи! Ну і базар у книзі гостей! Рада, що так класно прижився використаний мною ще рік тому в однойменній драматичній поемі образ Не-Музи (див. мою авторьску сторінку)... А я-то думала, що це мій винахід. От і не вір тепер теоріям про "єдине інформаційне поле". Всі ми - поети, музи, музони, не-музи, музики - в одному котлі. Цілую. Будьмо.
	2008.11.05/ Владіславу Константінову та Не-музі/ Ігор Павлюк
	Дорогі Ви мої, хорроші! Колупати піч не буду... хоча й увігнали Ви мене у краску (кожен по своєму...). За оцінку і за поради вдячний. Тисну руки. Будьмо і тримаймося! Ваш поет
	2008.11.04/ Кілька слів про Поета/ Владислав Константінов, Всеукраїнська творча спілк (м. Київ)
	Ігор Павлюк - Поет, творчість якого гідна відзнаки Шведської академії у Стокгольмі. Як, зрештою, і творчість тих Митців, що стоять поряд із ним, а саме: Ліни Костенко, Івана Драча, Івана Малковича, Анни Багряної. Та для Поета значення премії (Національної Шевченківської чи навіть Нобелівської) неминуче губиться в мигтінні буднів. Для Поета премія - це збіг обставин. Гра у класики. Бюрократична фікція. Поет живе поза преміями.
	2008.11.02/ Чорнобильських слухаю солов'їв... (Музі)/ Не-муза (Ternopil)
	Дам Дружню пораду, Поете! Не присвячуй одного і того самого вірша кільком, бо то так само, як душу віддавати Ангелу і чорту одночасно. Хоча... це діло твоє...
	2008.10.20/ Відповідь Ганні Максимовій/ Ігор Павлюк
	Коли ще є такі люди, читачі, як Ви, пані Ганно -- душевна поезія (іншої не потрібно) не вмре. У 1999-2000 роках я теж жив і працював у Нью-Йорку. Сильно ностальгував. Написав навіть цілу поему-цикл про Америку "Смерть золотого міту". Можете знайти його в Інтернеті. ...Мабуть, жив я і вірші писав недаремно, коли хтось їх світив біля серця, коли було темно... Будьмо і тримаймося! Удачі Вам!
	2008.10.19/ Дякую!/ Ганна Максимова (Кривий Ріг / Філадельфія)
	Пане Ігоре, дякую за Ваші чудові твори. Вони серед моїх найулюбленіших. В мене є диск з записом Ваших віршів і я часто його слухаю, коли сумую за Україною. Дякую за Вашу щиру творчість!
	2008.10.16/ Про "Осінь-2008"/ Муза
	І я люблю цю пору зморену, шкода, що Тебе немає поруч...
	2008.10.01/ Сонячне "СПАСИБІ"/ Муза
	Тепер не почуваюся самотньо на Твоїй сторінці, бо є тут вірш для мене. Дякую! Скоро нас буде троє: Ти + Я + Наші нові вірші.